«Формування ключових
компетентностей
шляхом використання технології
критичного мислення»
Опис
досвіду
«
Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має свою причину,
її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагається знайти, пояснити
природну причину
кожного явища.»
О. Сухомлинський
Ми живемо в суспільстві дуже динамічному, де знання дуже
швидко старіють. Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням
інформації, а в тому, щоб навчити учнів самостійно здобувати знання з різних
джерел, розвивати в них критичний спосіб мислення. Найважливішим завдання модернізації освітньої
системи України є формування в молоді здатності до самоосвіти.
Сучасний учень повинен набувати
навиків критичного і творчого мислення,
тобто вміння контролювати інформацію, ставити її під сумнів, об'єднувати,
опрацьовувати й систематизувати, володіти навичками ділової комунікації,
здійснювати пошук ефективних способів діяльності, бути «членом команди».
Однією
з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а
й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та
розвитку критичного мислення. Поняття «критичне
мислення» використовується в методичній літературі вже більше 50 років.
У вітчизняній педагогічній практиці ця технологія використовується вже
більше десяти років.
Необхідність
спонукання учнів до критичного мислення, застосування набутих знань в
практичній діяльності є одним з основних завдань курсу фізики основної школи.
Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити
проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і
проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу
аргументацію, здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання
проблем, бути відкритим для сприйняття думок інших, і одночасно принциповим у відстоюванні
своєї позиції.
Для формування
критичного мислення на уроках я використовую:
розвивальне
навчання;
особистісно -
орієнтоване навчання;
інтерактивні
методи;
проектну
діяльність;
дослідно-експериментальну
діяльність.
При
підготовці до уроків за технологією
формування критичного мислення
дотримуюся певної структури, яка
складається з основних етапів:
1. Розминка
2 Актуалізація опорних знань і вмінь
3. Усвідомлення нового матеріалу
4. Рефлексія
Уважно відбираю навчальний матеріал для того, щоб
виявити всі можливості застосування активного навчання та критичного мислення.
При цьому важливу увагу приділяю
мотивації:
- Чому цей урок важливий?
- Як тема уроку пов'язана з іншими темами?
- Як тема уроку пов'язана з життєвим досвідом
та інтересами учнів?
- Які можливості надає урок для критичного
мислення?
- Що учні зможуть зрозуміти, чого
навчаться робити в майбутньому завдяки уроку?
- Яка цінність уроку для вчителя? Для учня?
Важливо
пам’ятати, що налаштування на плідну працю неможливе без емоційного заохочення.
Тому завжди на початку уроку приділяю увагу зацікавленості учнів.
Наприклад: Тема
уроку: «Тиск твердих тіл на поверхню.
Сила тиску». Мета уроку: сформувати в учнів поняття тиску
як фізичної величини; з’ясувати залежність тиску від інших величин; розвивати
уважність, кмітливість, вміння аналізувати факти та навчальну задачу;
виховувати комунікативні здібності під час роботи.
На
демонстраційному столі знаходиться лоток з піском та дерев’яні бруски однакових
розмірів та масою. Не акцентуючи на це уваги, вчитель
кладе
бруски різними бічними гранями на пісок.
Піднявши їх, учні побачили, що на
піску залишилися невеликі відбитки, але з різною глибиною занурення. Після
демонстрації учням ставиться питання: «Чому на піску залишилися сліди з різною
глибиною?» Оперуючи вже набутими знаннями більшість дітей висуває відповідь:
«Тому, що на бруски діє сила тяжіння». Дана відповідь є правильною з точки зору
сил, що діють на тіло, але
ці бруски мають однакову масу, а сліди різні. Чому ж наш дослід привів до таких
результатів, ми дізнаємося протягом уроку. Відповідь на дане питання проста і
пов’язана вона з такою фізичною величиною як тиск. Кожного дня ми зустрічаємо явища, які пов’язані
з нею. На даному етапі перед учнями було
поставлене завдання: «Що було спільного і відмінного при виконанні
демонстрації?» Обговоривши всі озвучені версії, клас дійшов висновку, що спільним для брусків
була маса, а відмінним – бічні грані, на які клали тіла. Ще раз оглянувши
відображення, діти зрозуміли, що в даному випадку тиск залежить від площі
поверхні: чим
менша площа опори, то слід глибший. Дітям надається змога самостійно
сформулювати визначення, врахувавши силу тяжіння та площу стичних поверхонь.
На
підтвердження правильності їх висновків розглядаємо
питання
з повсякденного життя: «Чому тупим ножем важко
різати продукти харчування? Чому взимку легше пересуватися на лижах? Чому оса
своїм жалом створює тиск, більший ніж людина на підлогу?» Зрозумівши матеріал, учні наводять приклади з
особистого досвіду. Діти проявляють
велику зацікавленість при розв’язанні
задач, пов’язаних із повсякденним побутом. Це стимулює їх мислити, порівнювати,
узагальнювати теорію з практикою. Самостійне формулювання необхідних висновків
допомогло учням у засвоєнні матеріалу та розв’язанні всіх запропонованих задач
на дану тему.
Навчаючи
критичного мислення застосовую такий прийом як
«проблемне питання». Наприклад,
пояснюючи тему «Постійні магніти. Магнітне поле землі. Взаємодія магнітів» під
час введення поняття магнітних ліній перед учнями постали питання: «Як саме
можна довести існування магнітних ліній, адже вони невидимі? Чому у будь-якій
місцевості, на нашій планеті, стрілка компаса розміщується у відповідному
положенні?» Діти,
опираючись на вже набуті знання та спільні
судження, знаходять спосіб довести їх існування (за допомогою
металевої стружки та постійного магніту). І в результаті вони самостійно
зрозуміли, чому ж магнітна стрілка компаса розміщується в певному положенні
якщо поряд немає інших постійних
магнітів.
Під час закріпленні знань застосовую метод «Зайвий елемент», який вимагає індивідуальної роботи кожного учня. У запропонованому
переліку знайдіть зайвого. Поясніть
свій вибір. Увага!
Можливі варіанти.
У своїй
педагогічній діяльності застосовую метод «незакінчене речення». Це сприяє вмінню учнів говорити чітко,
переконливо та по суті, допомагає при перевірці домашнього завдання,
актуалізації знань.
«Якщо ……. , то …….»
1. Якщо
нагрівати мідну пластинку, то …….
2. Якщо
доливати воду в лід, то …….
«Для того, щоб …….,
треба …….»
1. Для
того, щоб обчислити густину речовини, треба …….
2. Для
того, щоб визначити опір провідника, треба…….
Викладаючи
деякі теми створюються порівняльні таблиці, асоціативні кущі, тощо. Залежно від
цілі, яка була поставлена, таблиці заповнюються дітьми відразу або
поступово, вдома або на уроці, колективно або самостійно. Вони допомагають
учням систематизувати раніше набуті знання, поєднати або порівняти їх з новими.
Наприклад, вивчаючи тему
«Сили в природі»,
така таблиця чітко відобразить всі
закономірності та відмінності між математичними записами законів.
Метод «Мозковий штурм» стимулює учнів до активного
мислення, допомагає зібрати якомога більше ідей з проблеми. Наприклад: «Запропонуйте план збереження
електроенергії».
На
етапі рефлексія використовую
метод «Синквейн». Самостійна
робота в стилі "синквейн"
допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до поглиблення
роботи над текстом. Кожен може
відчути себе поетом, виявити свій власний погляд на певний об’єкт, явище.
7 клас
Фізика
Класична,фундаментальна.
Спостерігає, досліджує, пояснює.
Дає основу знань про природу.
Наука.
Есе розвиває творчі здібності, уяву учня,
вміння нестандартно мислити .
9 клас.
Тема. Коливання –
наш друг чи ворог.
Коливання – це ворог. Наслідком коливань земної кори є землетрус, цунамі. Коливання
– це справді руйнівна сила.
Коливання – це фізичне явище, з якого починається наше життя.
Коливання лежить в основі багатьох технічних явищ і процесів, без коливань ми
не могли б мати досконалих годинників,
телефонів, радіозв'язку, телебачення. Не було б коливань, ми не могли б чути
чудові звуки музичних інструментів (коливання струн). Отже, незважаючи на всі
можливі негативні наслідки, коливання, в першу чергу, наш «друг». Необхідно тільки зрозуміти
природу, досконало її вивчити, і тоді такий грізний ворог, як коливання, стане
не таким суворим і непередбачуваним.
Складання
кластера на уроках фізики дозволяє учням вільно і відкрито думати з
приводу якої-небудь теми. Учень записує в центрі листа ключове поняття, а від
нього малює в різні боки стрілки-промені, які сполучають це слово з іншими, від
яких промені розходяться далі і далі.
Кластер
використовую на різних етапах уроку, при вивченні різних тем курсу фізики. Наприклад, на стадії виклику - для
стимулювання розумової діяльності, систематизації наявної інформації і
виявлення можливих областей недостатнього знання. На стадії
осмислення застосовую цей прийом для
структуризації учбового матеріалу. Кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової
інформації. На стадіях рефлексії, тобто при підведенні
підсумків вивчення матеріалу, учні, групуючи поняття відповідно до
індивідуальних уявлень, графічно зображують логічні зв'язки між ними, що дає
можливість відобразити індивідуальні результати навчання.
Під
час проведення уроків з застосуванням критичного мислення я намагаюся
використовувати завдання для розв’язання яких учням потрібно було проявляти
вміння аналізувати, узагальнювати та порівнювати надану їм інформацію. Сам
процес навчання організовую як невелике дослідження. Наша спільна
взаємодія (між учнями та мною) спонукає
дітей до вироблення власних суджень, які обговорюються та потребують доведення.
Важливу роль надаю проектній діяльності. Для виконання
навчального проекту, учні поділяються на групи. Кожна з них отримує
індивідуальне завдання, яке потребує не лише теоретичної підготовки, а й
практичних навичок. Така діяльність спонукає критично мислити, узагальнювати
знання, доводити свою точку зору членам групи, адже робота повинна містити
чіткі логічні висновки. Інколи практичні дослідження можуть містити невеликі
похибки і результати дослідження не співпадають з теоретичним обґрунтуванням.
Така форма навчання зацікавлює та підштовхує до додаткового, самостійного
навчання, адже учень прагне пояснити чому це так.
Вважаю, що головним завданням є організація (за
допомогою методичний прийомів) навчального
процесу так, щоб на різних етапах уроку
діти активно працювали, не боялися висловлювати та доводити свою думку. Цим
самим вони розвивають мислення,
адже висунуту гіпотезу потрібно довести за допомогою висновків, законів,
дослідів.
Методику
формування критичного мислення
використовую не тільки на уроках, але й у позакласній роботі. Щоб
зацікавити учнів своїм предметом, розвивати
в них логічне мислення, проводжу інтелектуальні конкурси, вікторини. Вчу своїх вихованців творчості і
самостійності на індивідуальних заняттях, де працюю з обдарованими дітьми під час підготовки до олімпіад, турнірів, МАН.