Навчальна програма з фізики 7 клас НУШ

 

Опорний заклад

«Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів»

Чутівської селищної ради

Полтавського району

Полтавської області

 

 

 

 

 

Навчальна програма

з фізики

7 клас

   Розроблена на основі модельної навчальної  програми «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти     (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.).

 

 

 

 

 

 

                                                                                                            Розробила

                                                                                                          Ольга   Лещенко

 

 

 

2024 р.

Вступна частина

Освітня мета Головною метою курсу фізики для 7–9 класів є ознайомлення здобувачів освіти із законами природи шляхом розкриття їх фізичного змісту, створення умов і можливостей практичного втілення та застосування теоретичних знань про природу й формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених Державним стандартом. Відповідно, метою створення модельної навчальної програми «Фізика» для 7–9 класів є створення концептуальної методологічної та змістової основи й визначення результатів навчання, досягнення яких має стати сенсом одного з напрямів організації та здійснення навчального процесу освітніх закладів.

Завдання курсу

Модельною програмою передбачається, що досягнення очікуваних результатів навчання буде здійснюватися шляхом використання зазначених видів навчальної діяльності, різноманітних форм і методів класної, а також позакласної роботи (зокрема підготовки проєктів, технічної творчості тощо). 3 Головним очікуваним результатом вивчення фізики у 7 класі  має стати формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, які б лягли в основу подальшого успішного навчання молодих людей та їх життєдіяльності в цілому.

 Структура курсу

 У цілому послідовність вивчення питань курсу фізики визначається підходами, побудованими на принципах історизму та науковості, а глибина їх розгляду, охоплення взаємопов’язаності та взаємопроникнення різних змістових аспектів визначаються принципами доступності, наступності, цілісності, зв’язку теорії і практики тощо. Теми, пропоновані до вивчення, є досить об’ємними та розгалуженими, із широким спектром практичного застосування набутих знань, можливістю здійснення висновків та узагальнень. Відповідно кількість тем, що вивчаються протягом року, є невеликою, але при цьому кожна тема дозволяє використати велику кількість видів навчальної діяльності, тісно поєднаних змістом та логікою наукового пізнання. Протягом першого року вивчення фізики (7 клас) пропонується спочатку познайомити здобувачів освіти з фізикою як наукою про природу та її закономірності й ознайомити з науковими методами, які використовує фізика для дослідження та пізнання природи. Далі на прикладі вивчення в цілому інтуїтивно зрозумілих закономірностей механічного руху пропонується закріпити на практиці попередньо набуті знання про застосування методів фізичних досліджень. Після того як буде вивчено механічний рух і поставлені питання про причини його виникнення, пропонується перейти до розгляду взаємодії тіл, виникнення сил та їх дії в природі.

Тема 1. Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука.

 Тема 2. Механічний рух

 Тема 3. Взаємодія тіл. Сили в природі.

ВИМОГИ

до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти у природничій освітній галузі з фізики

1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження
вибирає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб пізнавальну ситуацію, яку можна розв’язати дослідницьким способом, аргументує свій вибір	виявляє самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб суперечності в інформації щодо ознак, будови і властивостей об’єктів природи, умов виникнення і перебігу природних явищ   формулює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір
визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження	визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми дослідження самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб формулює  гіпотезу дослідження самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб
визначає за допомогою вчителя чи інших осіб етапи дослідження відповідно до умов його виконання	визначає і пояснює за допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження, ураховуючи умови його виконання  прогнозує самостійно результати кожного етапу дослідження відповідно до умов його виконання
планує дослідження самостійно	складає план дослідження самостійно
моделює об’єкти і явища самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб	спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / у групі за складеним планом з використанням математичних, реальних, комп’ютерних моделей
спостерігає, виконує дослідження самостійно / у групі, фіксує одержані результати в самостійно визначений спосіб	вибирає самостійно необхідний для виконання дослідження інструментарій  фіксує результати дослідження в самостійно визначений спосіб дотримується правил безпеки життєдіяльності під час дослідження
аналізує результати дослідження за наданими / самостійно визначеними критеріями	встановлює на основі результатів дослідження самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб причинно-наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження
оцінює правильність сформульованої гіпотези самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб	підтверджує / спростовує гіпотезу дослідження  самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб
формулює висновки за результатами дослідження самостійно	формулює самостійно висновки відповідно до мети дослідження  оцінює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб можливість використання результатів дослідження для розв’язання навчальної / життєвої проблеми
презентує результати дослідження в самостійно обраний спосіб	презентує результати дослідження в самостійно обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв
аналізує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати	пояснює на основі особистого досвіду важливість різних видів, типів і форм дослідження природи  пропонує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб різні способи досягнення мети дослідження передбачає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб варіативні способи виконання дослідження з урахуванням впливу різних чинників аналізує самостійно доцільність визначених етапів і складеного плану дослідження  пояснює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб ризики виконання дослідження, усвідомлює потребу врахування ризиків
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її дослідження	виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її дослідження
2. Опрацювання, систематизація та подання інформації природничого змісту
здійснює пошук, оцінює і систематизує самостійно інформацію природничого змісту	аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел використовує самостійно сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів зіставляє за допомогою вчителя чи інших осіб наукове і псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого змісту  оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми
інтерпретує дані та презентує самостійно інформацію природничого змісту в різних формах	описує самостійно явища і процеси, використовуючи наукову термінологію  відбирає та інтегрує самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, подану в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами  16  презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв  формулює самостійно словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки)  розробляє самостійно / у групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації природничого змісту, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв   презентує створені продукти в обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв
3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства
обґрунтовує розмаїття та певні закони природи	характеризує самостійно властивості об’єктів природи, пояснює природні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи мову природничої науки і відповідну термінологію  визначає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми  оцінює довкілля як джерело здоров’я, добробуту та безпеки людини і суспільства
класифікує об’єкти природи, явища і процеси за визначеними ознаками та властивостями	визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти / явища природи об’єднано в окремі групи  вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей  розрізняє / систематизує / упорядковує самостійно об’єкти / явища природи за визначеними ознаками / властивостями
обґрунтовує самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами	установлює самостійно причинно-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками  використовує дослідницькі навички і базові знання про взаємозв’язки у природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів
виявляє істотні взаємозв’язки у природі для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми	обґрунтовує вплив діяльності людини / власної діяльності на збереження / порушення взаємозв’язків у природі дотримується правил поводження у природі для збереження здоров’я і довкілля
пояснює самостійно значення природничих наук, технологій і техніки для сталого розвитку суспільства	пояснює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб причини глобальних проблем людства і наводить приклади використання здобутків природничих наук, технологій і техніки для їх розв’язання оцінює внесок природничих наук, технологій і техніки в забезпечення сталого розвитку суспільства
усвідомлює суспільну роль учених- природничників і винахідників та їх здобутків	висловлює судження щодо значення науково-природничих знань і діяльності учених-природничників і винахідників для забезпечення суспільного прогресу і покращення якості життя
4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем
визначає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах	розрізняє за допомогою вчителя чи інших осіб наукові факти, їх інтерпретації, судження  інтерпретує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб наукові факти  критично оцінює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб інформацію, достовірність суджень пояснює за допомогою вчителя чи інших осіб ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної  інформації для розв’язання проблем природничого змісту
формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту	визначає самостійно / у групі суперечності в пізнавальній ситуації  ставить за допомогою вчителя чи інших осіб /самостійно /  у групі проблемні питання і формулює проблему  представляє за допомогою вчителя чи інших осіб комплексні проблеми як сукупність простих
обирає самостійно стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні	генерує ідеї для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості їх реалізації  розробляє самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми і пропонує відповідні засоби
використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми	розв’язує самостійно / у групі навчальні / життєві проблеми, використовуючи здобуті знання і набутий досвід пропонує самостійно способи перевірки розв’язку навчальної / життєвої проблеми  оцінює за допомогою вчителя чи інших осіб ефективність / варіативність обраних способів / засобів розв’язання навчальної / життєвої проблеми
пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми	складає самостійно та за потреби корегує план власної діяльності для розв’язання проблеми відповідно до своєї ролі в групі  обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі
взаємодіє в групі  і усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату	ураховує думки / погляди інших під час прийняття спільних рішень  пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів	аналізує самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб діяльність групи щодо виконання завдання / розв’язання навчальної / життєвої проблеми  оцінює за спільно розробленими критеріями досягнуті результати розв’язання проблеми висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи

 

Основна частина

70 годин

Очікувані результати навчання		Зміст  навчального предмета	Види навчальної діяльності		Кіль-кість  годин
Тема 1. Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука					6
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти розуміють: відмінність між експериментальними і теоретичними методами дослідження природи, місце фізики серед усіх природничих наук, значення запровадження та використання Міжнародної системи одиниць (СІ);  уміють: розрізняти фізичні явища, наводити приклади фізичних величин, називати їх одиниці,  користуватися найпростішими засобами вимірювання,  визначати ціну поділки шкали,  записувати значення величин в одиницях СІ,  застосовувати префікси для позначення кратних і частинних одиниць,  Діяльнісний компонент: здобувачі освіти дотримуються правил безпеки під час експериментів;  визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу дослідження; уміють здійснювати планування найпростіших вимірювань,  співпрацювати в групах під час виконання експериментів і спостережень; робити прості висновки, критично оцінювати отримані результати.  Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють об’єктивність дії законів природи, важливість пізнання цих законів.		Поняття та уявлення про закони природи. Будова і розвиток Всесвіту. Природничі науки. Роль і місце фізики серед природничих наук. Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи. Правила безпеки під час здійснення експериментів та досліджень, зокрема у фізичному кабінеті. Поняття про різні види матерії. Будова речовини. Дифузія, броунівський рух. Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин(СІ).	Дослідження та спостереження: природних явищ, зокрема дифузії в газах і рідинах.  Створення та розв’язання проблемних і парадоксальних ситуацій на фізичній основі. Постановка і обговорення питань щодо відомих здобувачам освіти проявів законів природи, відкриттів видатних учених, впливу фізичних явищ на життя людей і вирішення проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів.  Ознайомлення з правилами використання найпростіших фізичних приладів.
Тема 2. Механічний рух
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке механічний рух, відносність руху, матеріальна точка, траєкторія, маятник;  розрізняють види механічного руху;  можуть дати означення фізичних величин: швидкості руху, середньої швидкості руху, періоду обертання, обертової частоти, шляху і переміщення тіла, амплітуди коливань, періоду і частоти коливань; знають формули перелічених величин та способи їх вимірювання; називають одиниці перелічених величин.  Діяльнісний компонент: здобувачі освіти визначають межі застосування фізичної моделі на прикладі «матеріальної точки»;  розрізняють види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла; описують та аналізують механічний рух графічно та аналітично (читають та будують графіки руху);  обчислюють пройдений тілом шлях, швидкість і середню швидкість руху, характеристики рівномірного руху по колу, частоту коливань маятника під час розв’язання задач;  надають результати вимірювань у вигляді таблиць і графіків;  інтерпретують дані та презентують самостійно інформацію природничого змісту в різних формах; визначають етапи дослідження і презентують його результати; застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності.		Механічний рух. Відносність руху та спокою. Система відліку.  Матеріальна точка та об’ємне тіло. Класифікація рухів за формою траєкторії та характером зміни швидкості. Різні види руху: прямолінійний рівномірний, прямолінійний нерівномірний, рівномірний рух по колу (рівномірне обертання), коливальний рух.  Рух Землі і Місяця.	Здійснення вимірювань Прямі вимірювання відстані та часу (періоду обертання, амплітуди та періоду коливального руху). Непрямі вимірювання швидкості руху, періоду обертання та обертової частоти, періоду та частоти коливального руху.   Дослідження та спостереження Вивчення руху транспортних засобів на ділянках шляху різної форми. Відносність руху.  Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Розв’язування задач на визначення характеристик руху транспортних засобів. Побудова графіків руху, аналіз руху за графіками. Аналіз можливих варіантів руху на ділянках шляху. Здійснення висновків щодо умов безпечного руху.   Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи.		17
Тема 3. Взаємодія тіл. Сили в природі
Знаннєвий компонент: здобувачі освіти пояснюють, що таке явище інерції, взаємодія тіл, пружність, деформація, реактивний рух; знають фізичні величини: маса, густина речовини, сила, прискорення вільного падіння, коефіцієнт тертя, тиск, імпульс;  називають формули та одиниці перелічених величин і способи їх вимірювання;  формулюють закони: Гука, Паскаля, Архімеда, збереження імпульсу;  знають умови плавання тіл, залежність сили пружності від деформації, залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини;   пояснюють: причини виникнення атмосферного тиску та залежність його від висоти. мають уявлення про використання сучасних гаджетів і програмного забезпечення для відеозапису та аналізу руху, побудови графіків руху. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують закони Гука, Паскаля, Архімеда, закон збереження імпульсу (для випадку руху вздовж однієї прямої), формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, сили тиску, виштовхувальної сили, умови плавання тіл, умови рівноваги рідини в сполучених посудинах під час розв’язування різних видів задач та виконання лабораторних робіт;  застосовують за потреби способи зменшення і збільшення сили тертя, сили пружності, тиску;  обґрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами; зображують графічно сили;  уміють користуватися динамометром, манометром, барометром, терезами;  визначають етапи дослідження і аналізують його результати; формулюють висновки за результатами дослідження, презентують результати;  взаємодіють у групі  і усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату;  застосовують набуті знання з теми для безпечної життєдіяльності.    Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання законів природи для їх практичного застосування та безпеки життєдіяльності.		Явище інерції. Інертність і маса тіла, способи вимірювання маси. Густина речовини.  Взаємодія тіл. Сила. Рівнодійна сил. Сили тяжіння та пружності.  Вага та невагомість.  Сили тертя. Тертя в природі й техніці.  Імпульс, закон збереження імпульсу. Реактивний рух. Тиск і сила тиску. Тиск рідин і газів, атмосферний тиск. Виштовхувальна сила в рідинах і газах, умови плавання тіл.	Виконання вимірювань Вимірювання маси, густини, сил пружності та тертя, сили Архімеда, атмосферного тиску.   Дослідження та спостереження Прояви явища інерції під час руху транспортних засобів, їх наслідки для безпеки руху. Деформація тіл під час взаємодії. Умови рівноваги тіла. Прояви різних видів тертя. Тиск транспорту на дорогу. Прояви атмосферного тиску. Залежність тиску в рідині від глибини. Умови плавання тіл.   Моделювання та конструювання Способи зменшення та збільшення сили тертя, тиску тіла на опору. Виготовлення рідинного манометра. Конструювання найпростіших гідравлічних і пневматичних пристроїв. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Додавання сил, спрямованих уздовж однієї прямої. Визначення рівнодійної кількох сил. Розв’язування задач на застосування закону Гука, закону Архімеда, умов рівноваги рідини в сполучених посудинах, умов плавання тіл, розрахунок величини тиску тіла на опору, сили тертя.   Підготовка та презентація проєктів Застосування гідравлічних пристроїв. Досягнення суднобудування в Україні. Шлюзи та їх застосування. Повітроплавання: історія та сучасність. Реактивний рух у природі та техніці.    Виконання лабораторних робіт. Тестування,  виконання контрольної роботи.		47
Лабораторні роботи
	№ 1. Визначення середньої швидкості руху тіла.  № 2. Визначення періоду обертання тіла.  № 3. Дослідження коливань нитяного маятника. № 4. Вимірювання маси тіл.   № 5. Визначення густини речовини (твердих тіл, рідин).  № 6. Дослідження пружних властивостей тіл.  № 7. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.  № 8. Вимірювання тиску тіла на опору. № 9. Гідростатичне зважування тіла. № 10. Перевірка умов плавання тіла.

                                    Прикінцева частина

 Навчання повинно мати практичну значущість, тобто набуті компетентності, за потреби, здобувачі освіти повинні бути здатними застосовувати відповідно до обставин, що виникли. А саме, уміти виконувати прості вимірювання, дотримуватися правил безпеки під час користування електричними, газовими, пневматичними пристроями тощо, правильно поводитися під час небезпечних природних явищ і техногенних аварій, уникати шкідливої дії електромагнітного та іншого випромінювання, надлишкового шуму тощо; розрізняти наукову та псевдонаукову або фейкову інформацію, що стосується природничо-технічних питань. Результати навчання мають систематично контролюватися та оцінюватися. Оцінюванню, перш за все, мають підлягати результати навчання, зазначені в модельній навчальній програмі, а їх наявність, кількість та рівень доцільно визначати за видами навчальної діяльності. Зважаючи на те, що видів навчальної діяльності загалом існує досить багато, а фізика як наука про природу об’єктивно зумовлює пріоритетність певних видів діяльності, окремо зазначимо ті, що є найбільш важливими, а їх результати можуть бути об’єктивно та алгоритмізовано оціненими, а саме:

– розв’язування фізичних задач є обов’язковою складовою вивчення фізики в закладах загальної середньої освіти. У вирішенні проблеми навчання фізики проблема навчання розв’язуванню фізичних задач займає окреме місце і є однією з найважливіших, найскладніших і найбагатогранніших. Навчитися розв’язувати задачі можна лише в процесі їх розв’язування. Відповідно, як правило, процеси вивчення теорії та розв’язування задач є тісно пов’язаними. Крім того,  розв’язування (а також складання власних) задач різного типу слід розглядати як потужний метод розвитку інноваційної та критичної складової мислення, реалізації міжпредметних зв’язків та одну зі складових виконання наукових проєктів на фізичну тематику. Задачі з фізики можуть бути кількісними або якісними, розрахунковими, графічними або експериментальними, передбачати відповідь у формі числа або вербального пояснення, передбачати відкриту відповідь або мати форму тестових завдань тощо, водночас важливо дотримуватись балансу використання різних форм і типів фізичних задач.

– підготовка проєктів. Метод проєктів ефективно втілює діяльнісний принцип і забезпечує постійну й активну участь здобувачів освіти у навчально-пізнавальній і науково-пошуковій творчій діяльності. Відповідно метод проєктів є одним з ефективних засобів формування предметної і ключових компетентностей здобувачів освіти у процесі навчання фізики. Широкі можливості вибору тематики проєктів забезпечує різноманітність напрямів діяльності здобувачів освіти — від теоретичних розробок і обґрунтувань до експериментальних досліджень та конструкторських рішень. Водночас проєктна форма роботи передбачає переважно колективну працю над проблемою, що, з одного боку, сприяє формуванню вмінь та навичок роботи в групі, а з іншого — дозволяє підібрати для кожного виконавця проєкту завдання відповідно до рівня його знань, інтересів, здібностей та можливостей.

Тематика навчальних проєктів з фізики, як правило, пропонується вчителем, водночас може ініціюватися та обиратися здобувачами освіти. Кількість годин, що відводиться на виконання навчальних проєктів, визначається вчителем. Кількість здобувачів освіти у групі, що працює над проєктом, визначається з урахуванням тематики, об’єму та складності роботи, а також бажання здобувачів освіти виконувати проєкт. Кількість проєктів, виконаних кожним здобувачем освіти, може бути довільною, але не меншою, ніж один за навчальний рік. Один здобувач освіти може виконувати різні проєкти особисто або у складі окремих груп. Під час формулювання тем проєктів доцільно враховувати їх актуальність, наявну матеріально-технічну базу, регіональні, географічні, кліматичні та інші особливості розташування закладу освіти та пізнавальні інтереси здобувачів освіти. Проєкти також можуть мати міжпредметну тематику і відображати міжпредметні зв’язки. У такому разі їх виконання може супроводжуватися і оцінюватися вчителями різних предметів. Захист таких проєктів може бути проведений у рамках шкільної наукової конференції.

Вивчення курсу фізики в закладах загальної середньої освіти має на меті, зокрема, ознайомлення здобувачів освіти з методами наукових досліджень, формування в них, на основі набутих теоретичних знань, умінь планувати, визначати адекватні методи і засоби досліджень і на практиці проводити фізичні дослідження (демонстрації, досліди, експерименти тощо), аналізувати, узагальнювати результати, робити висновки. У цьому сенсі здійснення експериментальної роботи може бути успішно поєднане із проєктною діяльністю як її складова. Доцільність і цінність поєднання цих форм роботи, з точки зору методики, полягає в тому, що разом вони сприяють використанню в навчанні міжпредметних зв’язків, більш ефективно стимулюють процес пізнання здобувачів освіти.

– виконання фізичних експериментів. Навчальний експеримент реалізується у формі демонстраційного та фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, практичних робіт, дослідів та спостережень, які здобувачі освіти виконують удома самостійно. З огляду на стан забезпечення шкіл навчальним обладнанням, його кількість та якість, а також ураховуючи пізнавальні інтереси здобувачів освіти, програмою передбачена можливість проведення навчального експерименту переважно у формі фізичного практикуму, роботи якого можна виконати, використовуючи меншу кількість комплектів однотипного обладнання. Водночас тематику робіт фізичного практикуму технологічно простіше урізноманітнювати й диференціювати за рівнем складності відповідно до рівня підготовки окремих груп здобувачів освіти у класі. Така форма роботи забезпечує й більшу самостійність здобувачів освіти і більші можливості творчого підходу до виконання завдань.

Перелік навчальних демонстрацій має визначатися в конкретних навчальних програмах залежно від обставин, у яких здійснюється навчання, наявності обладнання, устаткування, можливостей навчального кабінету тощо. Тематику та зміст окремих лабораторних і практичних робіт та робіт фізичного практикуму, кількість часу на їх виконання, тематику окремих експериментів, демонстрацій тощо учитель також може обирати самостійно та замінювати на рівноцінні з урахуванням рівня забезпечення навчального процесу навчальним обладнанням, рівня підготовки здобувачів освіти та місцевих особливостей побудови процесу навчання. Також учитель може доповнювати процес навчання виконанням короткотривалих експериментальних завдань тощо.

Головними методичними та змістовими вимогами до робіт, передбачених для домашнього виконання, мають бути їх безпечність та можливість виконання простим і доступним здобувачам освіти обладнанням, устаткуванням, матеріалами тощо. З метою заохочення учнівської технічної творчості можливою є постановка домашніх завдань, для виконання яких на добровільній основі можуть виготовлятися і використовуватися саморобні прилади, пристрої, інструменти тощо.

– здійснення узагальнення та формулювання висновків. Узагальнення матеріалу має здійснюватися з метою його систематизації, тобто визначення та усвідомлення здобувачами освіти системних зв’язків між окремими ланками знань, структуризації матеріалу, проведення аналогій, формулювання висновків тощо.